Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/щитати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Щ
щитати
Берлін: Українське слово, 1924

Щита́ти, та́ю, єш, гл. Считать. Зорі щитаєш, а під носом не бачиш. Ном. № 6613.