Словарь української мови (1924)/щиток

by Борис Грінченко

◀ щитно

Словарь української мови Борис Грінченко Щ щиток

щівник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Щито́к, тка́, м. Ум. отъ щит. Въ 3-мъ значеніи употребляется и самостоятельно. Вирубується щиток з дубка і сучки на йому обрубуються. Черниг. у. От яка шкода: щиток у вишеньці зломився. Черниг. у.