Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/щурик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Щ
щурик
Берлін: Українське слово, 1924

Щу́рик, ка, м. 1) Ум. отъ щур. 2) Насѣк. Amara (fulva). Вх. Пч. I. 5.