Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/югнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ю
югнути
Берлін: Українське слово, 1924

Югну́ти, ну́, не́ш, гл. Побѣжать, махнуть. Та знов югне з хати, — і слід загув. МВ. II. 10. Югнем косити!