Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/юдити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ю
юдити
Берлін: Українське слово, 1924

Ю́дити, юджу, ю́диш, гл. Подстрекать; искушать. Нечистий дух Юда юдит християнина, аби один другого бив. ЕЗ. V. 101. См. Під'юджувати.