Словарь української мови (1924)/юнак

by Борис Грінченко

◀ юн

Словарь української мови Борис Грінченко Ю юнак

юнацтво ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Юна́к, ка́, м. 1) Молодой человѣкъ. Вийшов юнак із-за лугу і долину переходе. Щог. В. 41. 2) Молодецъ, удалецъ. Чуб. V. 954. К. ЧР. 117. Він був юнак уродливий. К. ЧР. 103. Од нас, козаки, од нас, юнаки, ні один ляшок не скрився. ЗОЮР. II. 253. І старий заплакав, як побачив на коневі такого юнака. Шевч. 250.