Словарь української мови (1924)/юрба
| ◀ юпчина | Словарь української мови Ю юрба |
юрда ▶ |
|
Ю́рба́, би, ж. Толпа, гурьба. Рудч. Чп. 257. Коло хати, перед ґаночками, сидить юрба людей. Посередині килим, а на килимі пляшки, чарки і всяка страва. К. ЧР. 63. Прощайся з юрбою твоєю. Котл. Ен. III. 24. Юрбою йшли. Черн. у. Ум. Ю́рбочка, ю́рбиця. Було тут військо волонтирі та всяких юрбиця людей. Котл. Ен. IV. 56.