Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/юрба

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ю
юрба
Берлін: Українське слово, 1924

Ю́рба́, би, ж. Толпа, гурьба. Рудч. Чп. 257. Коло хати, перед ґаночками, сидить юрба людей. Посередині килим, а на килимі пляшки, чарки і всяка страва. К. ЧР. 63. Прощайся з юрбою твоєю. Котл. Ен. III. 24. Юрбою йшли. Черн. у. Ум. Ю́рбочка, ю́рбиця. Було тут військо волонтирі та всяких юрбиця людей. Котл. Ен. IV. 56.