Словарь української мови (1924)/юха

by Борис Грінченко

◀ ютреня

Словарь української мови Борис Грінченко Ю юха

юхварка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Юха́, юхи́, ж. 1) Супъ, уха, вообще жижица въ вареной пищѣ. Вх. Уг. 278. Юхи підсип, коли єсть. Ном. № 13363. З дешевої риби і юха дешева. Ном. № 10535. Чаще въ этомъ знач. употребляется ум. ю́шка. (См.). Набра́тися чиє́ї юхи́. Усвоить чьи манеры, обычаи, духъ. Школярської юхи набрався. Ном. № 6096. 2) Кровь (презрительно). Желех. Соба́ча юха́, употр. какъ бранное слово. Як поп'ється, то йому не кажи ні злого ні доброго, — така собача юха. ЗОЮР. I. 152.