Словарь української мови (1924)/юхта

by Борис Грінченко

◀ юхт

Словарь української мови Борис Грінченко Ю юхта

юхтовий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ю́хта, ти, ж. 1) Юфть. КС. 1893. V. 279. Чуб. VII. 418. 2) Отверстіе въ стѣнкѣ печи, чрезъ которое чистятъ дымовую трубу, задѣлываемое вновь послѣ чистки. Канев. у.