Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/юхта

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ю
юхта
Берлін: Українське слово, 1924

Ю́хта, ти, ж. 1) Юфть. КС. 1893. V. 279. Чуб. VII. 418. 2) Отверстіе въ стѣнкѣ печи, чрезъ которое чистятъ дымовую трубу, задѣлываемое вновь послѣ чистки. Канев. у.