Словарь української мови (1924)/юхторити

by Борис Грінченко

◀ юхтовий

Словарь української мови Борис Грінченко Ю юхторити

юхторитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ю́хторити, рю, риш, гл. Суетиться? Син спершу й не постерігав, чого мати так юхторить, як побачить якого удівця, або старого парубка, а далі й догадавсь, (що хоче заміж). Грин. II. 166.