Словарь української мови (1924)/яблуко

by Борис Грінченко

◀ яблінь

Словарь української мови Борис Грінченко Я яблуко

яблуневий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Я́блуко, ка, с. 1) Яблоко. Сушаться на сонці грушки й яблука на тичках тоненьких. МВ. II. 36. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. I. 200. Ум. Я́блучко. Було личко, як яблучко, стало — як ожина. Мет. 253.