Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/яблучко

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Я
яблучко
Берлін: Українське слово, 1924

Я́блучко, ка, с. 1) Ум. отъ яблуко. 2) Родъ орнамента въ размалевкѣ глиняной посуды: круглыя точки, кружки величиной въ серебряный пятачекъ. Вас. 184.