Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/яштруб

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Я
яштруб
Берлін: Українське слово, 1924

Я́штруб, ба, м. Ткацкій инструментъ, имѣющій видъ кнута: палочка и привязанная къ ней нитка; служитъ для прикрѣпленія основы къ навою: онъ продѣвается въ конецъ основы, нитка завязывается и затѣмъ яштруб вкладывается въ ґару навоя, удерживая тамъ основу. Конст. у.