Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/єдиначка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Є
єдиначка
Берлін: Українське слово, 1924

Єдина́чка, ки, ж. Единственная дочь, то-же что и одиначка 1. Нехай дочка-єдиначка трохи погуляє. Нп. Рк. Макс. Пещена була така, бо, сказано, — єдиначка. МВ. I. 130.