Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/єднаково

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Є
єднаково
Берлін: Українське слово, 1924

Єдна́ково, нар. 1) = Однаково. 2) Однако. На Олимпських положися, вони все злеє оддалять.... єднаково ж сам не плошайся, з аркадянами не братайся, — вони латинцям вороги. Котл. Ен. V. 8.