Словарь української мови (1924)/єднанка
Зовнішній вигляд
◀ єднаково | Словарь української мови Є єднанка |
єднання ▶ |
|
Єдна́нка, ки, ж. 1) Примиреніе. Вх. Зн. 84. Также и во мн.: їдна́нки. Шух. I. 34. 2) Вознагражденіе за причиненный убытокъ. Желех.