Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/єднанка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Є
єднанка
Берлін: Українське слово, 1924

Єдна́нка, ки, ж. 1) Примиреніе. Вх. Зн. 84. Также и во мн.: їдна́нки. Шух. I. 34. 2) Вознагражденіе за причиненный убытокъ. Желех.