Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ірватися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
І
ірватися
Берлін: Українське слово, 1924

Ірва́тися, ву́ся, ве́шся, гл. = Рватися. Як риба в притузі, так розум ірветься. Харьк. г. Ой ірветься нам на душі, що всі дівчата хороші. Чуб. III. 139.