Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ірвонути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
І
ірвонути
Берлін: Українське слово, 1924

Ірвону́ти, ну́, не́ш, гл. = Рвонути. Воно ж за чуб як ірвоне. Алв. 61.