Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/іста

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
І
іста
Берлін: Українське слово, 1924

Іста, ти, ж. Капиталъ, основной капиталъ. Чуб. VII. 575. Купимо (хліба)… й станемо продавати… Як виручимо свою істу та й мотнемось, купимо у Рассєі подешевше та вп'ять з баришем будемо продавати. Кв. I. 148. Як так робити, то гроші потратимо, а не тільки прибили не буде, та й істу утеряємо. Кв. I. 149.