Словарь української мови (1924)/істе

by Борис Грінченко

◀ іста

Словарь української мови Борис Грінченко І істе

істик ▶

Берлін: Українське слово, 1924

І́сте, того, с. 1) = Іста. Кв. 2) Стволъ дерева? Ум. Істечко. Ой жаль мені тії тополі, що на чистому полі. Де я буваю, де я літаю, на тополі спочиваю. А тепер істечко і гілечко забрато, нігде сісти й одпочити. Нп.