Словарь української мови (1924)/істик
Зовнішній вигляд
◀ істе | Словарь української мови І істик |
істина ▶ |
|
І́стик, ка, м. Палочка съ желѣзнымъ наконечникомъ для очистки плуга отъ прилипшей земли. Козелец. у. Рудч. Ск. I. 170. Чуб. VII. 399. КС. 1883. IX. 223.