Словарь української мови (1924)/істина

by Борис Грінченко

◀ істик

Словарь української мови Борис Грінченко І істина

істиний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

І́стина, ни, ж. 1) = І́ста. Я істину віддав, а проценту ще не віддавав. Каменец. у. 2) Истина. Шевч. 602. О. 1862. I. 71. Пресвята Діва мовит: „О, істина, же воскрес“. Гн. I. 117.