Словарь української мови (1924)/істиний

by Борис Грінченко

◀ істина

Словарь української мови Борис Грінченко І істиний

істичильно ▶

Берлін: Українське слово, 1924

І́стиний, а, е. 1) О деньгахъ: і́стині гро́ші. Основной капиталъ, деньги безъ процентовъ. 2) Истинный. Шевч. 617. Єсть цьому істина правда. Грин. III. 150.