Словарь української мови (1924)/істота

by Борис Грінченко

◀ історія

Словарь української мови Борис Грінченко І істота

істотне ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Істо́та, ти, ж. Существо. К. Іов. 54, 73. Зроду-віку не чули, щоб кого обмовила, чи осудила; така вже люб'яча істота була. МВ. I. 2) Натура. Панську 'стоту не переробиш. МВ. I. 99.