Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/істотне

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
І
істотне
Берлін: Українське слово, 1924

Істо́тне, нар. Дѣйствительно; точь-въ-точь. Я не зрікаюсь: коні істотне були в шкоді. Могил. у.