Словарь української мови (1924)/істотний
| ◀ істотне | Словарь української мови І істотний |
ісх… ▶ |
|
Істо́тний, а, е. Дѣйствительный, настоящій, точь-въ-точь. На обличча істотний Степан, але не він. НВолын. у.
| ◀ істотне | Словарь української мови Борис Грінченко І істотний |
ісх… ▶ |
|
Словарь української мови — І
істотний
Борис Грінченко
1924
Істо́тний, а, е. Дѣйствительный, настоящій, точь-въ-точь. На обличча істотний Степан, але не він. НВолын. у.