Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/іти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
І
іти
Берлін: Українське слово, 1924

Іти́, іду́, іде́ш, гл. Идти. Ідемо містом. МВ. II. 22. Ось іди, сядь коло мене. МВ. II. 24. Іди слідом за мною. Єв. Мр. II. 14.