Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ітися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
І
ітися
Берлін: Українське слово, 1924

Іти́ся, іде́ться, гл. безл. 1) Везти, удаваться. Йдеться, то й на скіпку прядеться. Ном. № 1668. На добро́ йде́ться. Идетъ къ добру. Ном. № 1692. 2) Клониться, идти. Скажіть мені, до чого це йдеться. Мир. ХРВ. 86. Студенти… постерегли до чого воно йдеться. Левиц. Пов. 39. Йшлося вже до осени. Мир. ХРВ. 140.