Словарь української мови (1924)/їзджалий
Зовнішній вигляд
◀ їздець | Словарь української мови Ї їзджалий |
їздити ▶ |
|
Їзджа́лий, а, е. О лошадяхъ: ѣзжалый. Сим. 153. Бідкається, де б йому купити на старість їзджалого смирного коня. О. 1861. X. 21.