Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/їзджалий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ї
їзджалий
Берлін: Українське слово, 1924

Їзджа́лий, а, е. О лошадяхъ: ѣзжалый. Сим. 153. Бідкається, де б йому купити на старість їзджалого смирного коня. О. 1861. X. 21.