Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/їздитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ї
їздитися
Берлін: Українське слово, 1924

Ї́здитися, джуся, дишся, гл. Постоянно ѣздить, разъѣзжать. Їздиться усюди з їм. Зміев. у.