Словарь української мови (1924)/ґанзур
| ◀ ґандзолля | Словарь української мови Ґ ґанзур |
ґанок ▶ |
|
Ґа́нзур, ра, м. = Канцур. Солому б'є на ґанзур. В ґанзур шенелю порвали. А зуби ше є? — Де там вам! Усі чисто посходили, до ґандзура. Звенигор. у. Д. Эварн.