Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ґелка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ґ
ґелка
Берлін: Українське слово, 1924

Ґе́лка, ки, ж. Шишка, опухоль. Гріх згадувати на Різдво біб, бо будуть викидати ґелки на шиї. ЗЮЗО. II. 381.