Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ґерґетати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ґ
ґерґетати
Берлін: Українське слово, 1924

Ґерґета́ти, ґечу, чеш, гл. 1) = Ґелґотати. Гуси усе ґерґечуть. О. 1861. I. 322. 2) = Джерґотати.