Словарь української мови (1924)/ґлей
Зовнішній вигляд
◀ ґледжити | Словарь української мови Ґ ґлей |
ґлейт ▶ |
|
Ґлей, ґле́ю, м. 1) Клей вишневый. Харьк. 2) = Глей. Набірають коло річки або з болота ґлею, привезуть до клуні, розмочать водою і потім утоптують (на току). МУЕ. I. 83. (Черниг.).