Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ґрівджати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ґ
ґрівджати
Берлін: Українське слово, 1924

Ґрівджа́ти, джа́ю, єш, гл. Шипѣть (о гусяхъ). Гуски ґрівджат, як хочут вкусити. Вх. Лем. 408.