Словник української мови (1927)/безділля
| ◀ бездиханний | Словник української мови Б безділля |
бездільний ▶ |
|
I. Безді́лля, ля, с. 1) Безделие, праздность. 2) Лентяй, лентяйка. Грин. III. 61. Доню ж моя, доню, да яке ти ледащо.... да яке ти безділлє! Чуб. V. 905. Не смійся ти, ледащо, не смійся ти, безділля. Мил. 74. 3) Мелкие пустячные вещи, пустяки, безделица. Мкр. Н. 4. Оснівочку пропила, клубки на похмілля, — нехай теє не лежить у скрині безділля. Н. п. Убрав бабу в усяке безділля. Грин. III. 342. Всяке зілля безділля. Мил. М. 63.
II. Безді́лля, ля, с. Бездолье, несчастье (от слова до́ля). Як твоя, доню, доля, то накупить чоловік і поля, а як безділля, то продасть і подвір'я. Ном. № 1661. Ой піду ж я по подвіррю та заплачу по безділлю. Балл. 12.