Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/бой

Матеріал з Вікіджерел

*Бой, бо́ю, м. 1) Страх, боязнь. Настрахали його, то він од бою і додому не приходив. Розпустився, проти батька бою не має. Крим. 2) Межд. Гей. Сл. Нік. 3) = Бій. Сл. Нік.