Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/війя

Матеріал з Вікіджерел

Війя́, війя́, с. Дышло у воловьего воза. Kolb. I. 67. Рудч. Чп. 249, 250. Один чумак занедужав, на війє схилився. Нп.