Словник української мови (1927)/громадянин

by Борис Грінченко

◀ громадський

Словник української мови Борис Грінченко Г громадянин

громадянка ▶

Київ: Горно, 1927

Громадя́нин, на, м. Член грома́ди, член общества, (*гражданин. Сл. Нік.). Оце зібралися ми, панове-громадяне, про от що розсудить. Гліб. Хай буде громадянином тієї землі, де уродився й виріс. О. 1861. X. 150.