Словник української мови (1927)/жуйка
| ◀ жужмом | Словник української мови Ж жуйка |
жук ▶ |
|
Жу́йка, ки, ж. Жвачка. Тихо в оборі, худоба лягла на спочивок, жує собі жуйку. Драг. 3. Віл жуйку жує. Н.-Волын. у.
| ◀ жужмом | Словник української мови Борис Грінченко Ж жуйка |
жук ▶ |
|
Словник української мови — Ж
жуйка
Борис Грінченко
1927
Жу́йка, ки, ж. Жвачка. Тихо в оборі, худоба лягла на спочивок, жує собі жуйку. Драг. 3. Віл жуйку жує. Н.-Волын. у.