Словник української мови (1927)/завірюшливий
| ◀ завірюха | Словник української мови З завірюшливий |
завіряти ▶ |
|
Завірю́шливий, а, е. Вьюжный. Желех.
| ◀ завірюха | Словник української мови Борис Грінченко З завірюшливий |
завіряти ▶ |
|
Словник української мови — З
завірюшливий
Борис Грінченко
1927
Завірю́шливий, а, е. Вьюжный. Желех.