Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/закінчання

Матеріал з Вікіджерел

Закінча́ння, ня, с. 1) Окончание. Чом же оце нема в мене сили до закінчання? К. ЧР. 384. *Сл. Желех. 2) Конец, заключение.