Словник української мови (1927)/запрутити
◀ запрута | Словник української мови З запрутити |
запручатися ▶ |
|
Запрути́ти. См. Запру́чувати.
◀ запрута | Словник української мови Борис Грінченко З запрутити |
запручатися ▶ |
|
Словник української мови — З
запрутити
Борис Грінченко
1927
Запрути́ти. См. Запру́чувати.