Словник української мови (1927)/запручатися
| ◀ запрутити | Словник української мови З запручатися |
запручувати ▶ |
|
Запруча́тися, ча́юся, єшся, гл. Начать сопротивляться, освобождаться. Хотів узяти дитину, а воно так запручалося, що я й пустив.
| ◀ запрутити | Словник української мови Борис Грінченко З запручатися |
запручувати ▶ |
|
Словник української мови — З
запручатися
Борис Грінченко
1927
Запруча́тися, ча́юся, єшся, гл. Начать сопротивляться, освобождаться. Хотів узяти дитину, а воно так запручалося, що я й пустив.