Словник української мови (1927)/засвідчувати
| ◀ засвідчити | Словник української мови З засвідчувати |
засвітати ▶ |
|
Засві́дчувати, чую, єш, сов. в. засві́дчити, чу, чиш, гл. Свидетельствовать, засвидетельствовать.
| ◀ засвідчити | Словник української мови Борис Грінченко З засвідчувати |
засвітати ▶ |
|
Словник української мови — З
засвідчувати
Борис Грінченко
1927
Засві́дчувати, чую, єш, сов. в. засві́дчити, чу, чиш, гл. Свидетельствовать, засвидетельствовать.