Словник української мови (1927)/звичайність
Зовнішній вигляд
◀ звичайний | Словник української мови З звичайність |
звичайно ▶ |
|
Звича́йність, ности, ж. Вежливость, приличие. Звичайного звичайністю вітаю, хто входе гордо, — згорда зустрічаю. К. ЦН. 184. Для звича́йности. Из вежливости. Левиц. Пов. 32.