Словник української мови (1927)/здобритися

by Борис Грінченко

◀ здобіль

Словник української мови Борис Грінченко З здобритися

здобріти ▶

Київ: Горно, 1927

Здо́бритися, рюся, ришся, гл. Умилосердиться, проявить доброту. Підпроси… щоб не дуже бив, а може здобриться, по кожушку тільки буде ляпати. О. 1862. VIII. 18.