Словник української мови (1927)/знавідитися
| ◀ знавець | Словник української мови З знавідитися |
знавіснілий ▶ |
|
Знавіди́тися, джу́ся, ди́шся, гл. = Знавісні́ти. От, знавідився, чи що? НВолын. у.
| ◀ знавець | Словник української мови Борис Грінченко З знавідитися |
знавіснілий ▶ |
|
Словник української мови — З
знавідитися
Борис Грінченко
1927
Знавіди́тися, джу́ся, ди́шся, гл. = Знавісні́ти. От, знавідився, чи що? НВолын. у.