Словник української мови (1927)/кмітити
Зовнішній вигляд
◀ кміта | Словник української мови К кмітити |
кмітливий ▶ |
|
Кміти́ти, кмі́тливий, кмітува́ти = Кмети́ти, кме́тливий, кметува́ти. Кмітливий хлопець, то й швидко навчиться. Канев. у.
◀ кміта | Словник української мови Борис Грінченко К кмітити |
кмітливий ▶ |
|
Словник української мови — К
кмітити
Борис Грінченко
1927
Кміти́ти, кмі́тливий, кмітува́ти = Кмети́ти, кме́тливий, кметува́ти. Кмітливий хлопець, то й швидко навчиться. Канев. у.