Словник української мови (1927)/кмітливий
| ◀ кмітити | Словник української мови К кмітливий |
кмітувати ▶ |
|
Кміти́ти, кмі́тливий, кмітува́ти = Кмети́ти, кме́тливий, кметува́ти. Кмітливий хлопець, то й швидко навчиться. Канев. у.
| ◀ кмітити | Словник української мови Борис Грінченко К кмітливий |
кмітувати ▶ |
|
Словник української мови — К
кмітливий
Борис Грінченко
1927
Кміти́ти, кмі́тливий, кмітува́ти = Кмети́ти, кме́тливий, кметува́ти. Кмітливий хлопець, то й швидко навчиться. Канев. у.